Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2016 року Справа № 917/138/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Рогач Л.І. - головуючого, доповідача Алєєвої І.В., Дроботової Т.Б.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 31.05.2016у справі№ 917/138/16 Господарського судуПолтавської областіза позовомСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. ЕнгельсадоТовариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод"простягнення 2737898,52 грнза участю представників: позивачане з'явивсявідповідачаГуля В.С. -представник дов. від 13.06.2016

ВСТАНОВИВ:

03.02.2016 Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ім. Енгельса звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод" 2737898,52 грн - суми заборгованості за договором поставки, інфляційних втрат, пені та 3% річних.

21.04.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод" подало до господарського суду клопотання в порядку статті 79 Господарського процесуального кодексу України, яким просило винести ухвалу про зупинення провадження у справі № 917/138/16 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 530/451/16-ц Зіньківського районного суду Полтавської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод" до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Енгельса та ОСОБА_5 про визнання недійсним договору поставки № 15/13 від 08.01.2013 та стягнення грошових коштів. Клопотання обґрунтовано неможливістю об'єктивно розглянути спір у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №530/451/16-ц Зіньківського районного суду Полтавської області у спорі про визнання недійсним договору поставки № 15/13 від 08.01.2013, за яким заявлено стягнення грошових коштів у справі № 917/138/16; до заяви додано ухвалу від 07.04.2016 про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 12.04.2016 (суддя Погрібна С.В.) зупинено провадження у справі № 917/138/16 до набрання законної сили рішенням у цивільній справі №530/451/16-ц, що перебуває у провадженні Зіньківського районного суду Полтавської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод" до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Енгельса; ОСОБА_5 про визнання недійсним договору поставки № 15/13 від 08.01.2013 та стягнення грошових коштів; зобов'язано сторони повідомити суд про результати розгляду цивільної справи №530/451/16-ц.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 31.05.2016 (судді Барабашова С.В. - головуючий, Білецька А.М., Істоміна О.А.) ухвалу господарського суду скасовано, справу передано на розгляд господарського суду Полтавської області.

Постанова апеляційної інстанції вмотивована порушенням судом першої інстанції вимог частини 1 статті 79, пункту 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, оскільки місцевий господарський суд не зазначив, чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи до розгляду справи №530/451/16-ц, які обставини не можуть бути встановлені при розгляді господарським судом даної справи та можуть бути встановлені при розгляді цивільної справи та як рішення у вказаній справі вплине на розгляд даної справи.

Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції відповідач подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, та прийняти нове рішення, яким залишити в силі ухвалу господарського суду про зупинення провадження. Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення норм процесуального права, а саме судом апеляційної інстанції невірно застосовано статті 34, 35, 79 Господарського процесуального кодексу України в результаті чого висновок суду про можливість встановлення обставин справи у даному спорі без врахування рішення у цивільній справі є помилковим, судом не враховано, що справи є пов'язаними, а результат вирішення спору у цивільній справі щодо недійсності договору поставки матиме суттєве значення для вирішення даного спору про стягнення за цим договором; скаржник вважає, що порушено передбачений статтями 4-3, 22 Господарського процесуального кодексу України принцип створення та дотримання умов рівноправності сторін, оскільки відхилено клопотання скаржника про відкладення розгляду справи.

Позивач не скористався наданим процесуальним правом на участь у судовому засіданні касаційної інстанції свого представника, натомість у відзиві заперечив доводи касаційної скарги та просив суд залишити постанову апеляційного суду без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника відповідача, присутнього в судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судовому рішенні, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Зупинення провадження у справі - тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

За змістом вищевказаної статті причиною зупинення в даному випадку є неможливість розгляду справи, що знаходиться в провадженні господарського суду, до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду в кожному конкретному випадку слід з'ясувати як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Тобто, господарський суд не може перевірити певні обставини через обмеженість своєї юрисдикції внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлені вимоги щодо змісту ухвали, у разі якщо господарський спір не вирішується по суті, зокрема, ухвала має містити мотиви її винесення з посиланням на законодавство, висновок з розглянутого питання.

Отже, ухвала про зупинення провадження у справі повинна відповідати вимогам, передбаченим статтею 86 вказаного Кодексу, а також містити викладення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Енгельса є вимога до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод" про стягнення сум основного боргу та штрафних санкцій, відповідно до договору поставки № 15/13 від 08.01.2013; в справі № 530/451/16-ц Товариство з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод" звернулось до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Енгельса та ОСОБА_5 про визнання недійсним вищевказаного договору поставки № 15/13 від 08.01.2013 та стягнення грошових коштів.

Задовольняючи заяву відповідача, місцевий господарський суд мотивував винесену ухвалу тим, що справи є пов'язаними; у цивільній справі вирішується питання про визнання недійсним договору поставки, який є одночасно підставою позовних вимог у даній господарській справі.

Натомість переглядаючи справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що окрім взаємопов'язаності справ необхідною умовою для зупинення провадження у справі є неможливість її розгляду до вирішення пов'язаної з нею іншої справи; в даному випадку судом не встановлено та відповідачем не доведено жодним чином обставин, за яких без очікування результатів розгляду справи про визнання договору поставки недійсним, неможливо вирішити дану справу про стягнення коштів за цим договором.

Також апеляційним господарським судом зазначено, що в силу приписів пункту 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд наділений повноваженнями визнати недійсним повністю чи у певній частині договір, пов'язаний з предметом спору у справі, якщо він суперечить законодавству і відповідно додатків до нього, належним чином обґрунтувавши необхідність застосування такого захисту прав і законних інтересів сторін.

Разом з цим, апеляційною інстанцією встановлено, що суд першої інстанції в порушення вимог частини 1 статті 79, пункту 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України не зазначив, чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи до розгляду справи № 530/451/16-ц, та яким чином розгляд вказаної цивільної справи про визнання недійсним договору може бути перешкодою для встановлення істотних обставин відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України у даній справі при її розгляді господарським судом.

Отже, суд апеляційної інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про невідповідність ухвали місцевого господарського суду приписам статей 79, 86 Господарського процесуального кодексу України та вірно скасував її з наведених вище підстав.

Посилання скаржника на порушення судом принципу рівності сторін та порушення процесуального права скаржника на отримання в господарському процесі умов для встановлення фактичних обставин справи не підтверджено належними доказами, у розумінні статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, перевіривши у відповідності до частини 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що апеляційний господарський суд, розглядаючи справу, розглянув всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, належним чином проаналізував правовідносини, що виникли та існували між сторонами, дійшовши законних та обґрунтованих висновків за наслідками розгляду позову та апеляційної скарги.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Доводи касаційної скарги суперечать положенням чинного законодавства та зводяться до переоцінки обставин справи, належно встановлених судом апеляційної інстанції.

Постанова апеляційного господарського суду відповідає положенням статей 43, 105 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості судового рішення, відтак підстав для її скасування з наведених у касаційній скарзі мотивів не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 43, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтями 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський молочний завод" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.05.2016 у справі № 917/138/16 Господарського суду Полтавської області залишити без змін.

Головуючий Л. Рогач

Судді І. Алєєва

Т. Дроботова